Словник української мови (1937)/викачувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
викачувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вика́чувати, чую, єш, сов. в. ви́качати, чаю, єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухе припухшие железы вика́чують шариками из горячего хлеба. Грин. II. 319.