Словник української мови (1937)/видимо
| ◀ видимий | Словник української мови В видимо |
видирати ▶ |
|
Види́мо, нар. 1) Явно; очевидно. Видимо смерть зближалась. Св. Л. 97. 2) Конечно, разумеется. Видимо, — він узяв, — хто ж іще? Змиев. у.
| ◀ видимий | Словник української мови Борис Грінченко В видимо |
видирати ▶ |
|
Словник української мови — В
видимо
Борис Грінченко
1937
Види́мо, нар. 1) Явно; очевидно. Видимо смерть зближалась. Св. Л. 97. 2) Конечно, разумеется. Видимо, — він узяв, — хто ж іще? Змиев. у.