Словник української мови (1937)/видимий
| ◀ видимати | Словник української мови В видимий |
видимо ▶ |
|
Види́мий, а, е. Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. I. 9—10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.
| ◀ видимати | Словник української мови Борис Грінченко В видимий |
видимо ▶ |
|
Словник української мови — В
видимий
Борис Грінченко
1937
Види́мий, а, е. Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. I. 9—10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.