Словник української мови (1937)/вигримляти
| ◀ вигризати | Словник української мови В вигримляти |
вигрібати ▶ |
|
Вигримля́ти, ля́ю, єш, гл. Греметь, грохотать. Здалека грім вигримляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).
| ◀ вигризати | Словник української мови Борис Грінченко В вигримляти |
вигрібати ▶ |
|
Словник української мови — В
вигримляти
Борис Грінченко
1937
Вигримля́ти, ля́ю, єш, гл. Греметь, грохотать. Здалека грім вигримляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).