Словник української мови (1937)/вигризати
| ◀ вигребти | Словник української мови В вигризати |
вигримляти ▶ |
|
Вигриза́ти, за́ю, єш, сов. в. ви́гризти, зу, зеш, гл. 1) Выгрызать, выгрызть. 2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки. Рудч. Ск. II. 178. 3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору. Мир. Пов. II. 95.