Словник української мови (1937)/вигострювати
◀ вигоряти | Словник української мови В вигострювати |
вигострюватися ▶ |
|
Виго́стрювати, трюю, єш, сов. в. ви́гострити, рю, риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.