Словник української мови (1937)/вигорювати
| ◀ вигортатися | Словник української мови В вигорювати |
вигоряти ▶ |
|
Виго́рювати, рюю, єш, гл. = Вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. I. 17.
| ◀ вигортатися | Словник української мови Борис Грінченко В вигорювати |
вигоряти ▶ |
|
Словник української мови — В
вигорювати
Борис Грінченко
1937
Виго́рювати, рюю, єш, гл. = Вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. I. 17.