Словник української мови (1937)/виголюватися

by Борис Грінченко

◀ виголювати

Словник української мови Борис Грінченко В виголюватися

вигонити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Виго́люватися, лююся, єшся, сов. в. ви́голитися, люся, лишся, гл. Выбриваться, выбриться, побриться. Достав… бритву, виголивсь. Стор. I. 112.