Словник української мови (1937)/виголювати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
виголювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виго́лювати, люю, єш, сов. в. ви́голити, лю, лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб. Стор. II. 81.