Словник української мови (1937)/вивороть

< Словник української мови (1937)

◀ виворотний

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вивороть

виворочати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́вороть, ті, ж. Поваленное ветром дерево. Шух. I. 176.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вивороть&oldid=570647