Словник української мови (1937)/виблагати
| ◀ вибіснуватися | Словник української мови В виблагати |
виблискувати ▶ |
|
Ви́благати, гаю, єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
| ◀ вибіснуватися | Словник української мови Борис Грінченко В виблагати |
виблискувати ▶ |
|
Словник української мови — В
виблагати
Борис Грінченко
1937
Ви́благати, гаю, єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.