Словник української мови (1937)/вершок

by Борис Грінченко

◀ вершняк

Словник української мови Борис Грінченко В вершок

верштаб ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вершо́к, шка́, м. 1) Ум. от верх. 2) Дно шапки с наружной стороны. 3) Верхняя часть очі́пка. КС. 1893. XII. 449. Вас. 191. 4) Та часть курительной трубки, в которую кладется табак. Шух. I. 276. 5) Исток реки. Де річка Лива взяла свої вершечки. 6) Вершок. Лисина у шість вершків. Ном. № 13942. 7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Г. Барв. 356. См. Верхнина. Ум. Верше́чок.