Словник української мови (1937)/верстати
| ◀ верстат | Словник української мови В верстати |
верства ▶ |
|
Верста́ти, та́ю, єш, гл. — доро́гу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. К. Псал. 237. Коней навзаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. Зібралися покки його на мене, верстаючи далекую дорогу. К. Іов. 41.