Словник української мови
Борис Грінченко
В
верстати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Верста́ти, та́ю, єш, гл. — доро́гу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. К. Псал. 237. Коней навзаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. Зібралися покки його на мене, верстаючи далекую дорогу. К. Іов. 41.