Словник української мови (1937)/вередун
| ◀ вередувати | Словник української мови В вередун |
вередуха ▶ |
|
Вереду́н, на́, м. = Вередій. Левч. 56. Ум. Вередуне́ць, вереду́нчик. Аф. 313.
| ◀ вередувати | Словник української мови Борис Грінченко В вередун |
вередуха ▶ |
|
Словник української мови — В
вередун
Борис Грінченко
1937
Вереду́н, на́, м. = Вередій. Левч. 56. Ум. Вередуне́ць, вереду́нчик. Аф. 313.