Словник української мови (1937)/вартник
| ◀ вартний | Словник української мови В вартник |
вартно ▶ |
|
Ва́ртник, ка, м. = Вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. I. 193.
| ◀ вартний | Словник української мови Борис Грінченко В вартник |
вартно ▶ |
|
Словник української мови — В
вартник
Борис Грінченко
1937
Ва́ртник, ка, м. = Вартівник. Прийшов на другу варту, — пустив го вартник. Гн. I. 193.