Словник української мови (1937)/в'яз
◀ в'ючити | Словник української мови В в'яз |
в'язальник ▶ |
|
В'яз, зу, м. 1) Дерево вяз, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutilus. 3) Завязь. Якби дощ, то ще б в'яз був на огудині. Лебед. у. Щоб був в'яз на огірках. О. 1861. XI. Св. 59. 4) Мн. в'язи́ = В'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ном. № 7228. Ум. В'язо́к.