Словник української мови (1937)/в'ючити
◀ в'ючак | Словник української мови В в'ючити |
в'яз ▶ |
|
В'ю́чити, чу, чиш, гл. Вьючить. Все, що треба, в'ючили на коней. Стор. II. 165.
◀ в'ючак | Словник української мови Борис Грінченко В в'ючити |
в'яз ▶ |
|
Словник української мови — В
в'ючити
Борис Грінченко
1937
В'ю́чити, чу, чиш, гл. Вьючить. Все, що треба, в'ючили на коней. Стор. II. 165.