Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бісурка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бісу́рка, ки, ж. 1) Бранное: чертовка, злая женщина. Подольск. г. 2) М. Пренебрежительно: бес. Його зараз узяв за бороду… той бісурка. Рудч. Ск. I. 116.