Словник української мови (1937)/бісота

< Словник української мови (1937)

◀ бісовщина

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бісота

бісурка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бісо́та, ти, ж. Власть нечистой силы; волшебство, колдовство. Бел.-Нос.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/бісота&oldid=552134