Словник української мови (1937)/бідота

by Борис Грінченко

◀ бідораха

Словник української мови Борис Грінченко Б бідота

бідочка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бідо́та, ти, ж. 1) = Біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = Біднота 2. Сим. 235.