Словник української мови (1937)/бігунка
◀ бігунець | Словник української мови Б бігунка |
бігунки ▶ |
|
Бігу́нка, ки, ж. 1) = Бігавка. Чогось бігунка напала. Киев. у. 2) Трехлетняя телка, вошедшая в период половой зрелости. 3) Пуля малого калибра. Вх. Уг. 227.