Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буччя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́ччя, чя, с. Соб. от бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, буччя і коріння і всяке створіння. Гол. II. 10.