Словник української мови (1937)/бухоний

by Борис Грінченко

◀ бухня

Словник української мови Борис Грінченко Б бухоний

бухтіти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бухо́ний, а, е = Пухкий 1. Хліб у їх такий гарний — бухоний. Черниг. у. У нас не спечуть таких млинців, як у вас: у вас он якії бухонії, а в нас жилаві. Черниг. у.