Словник української мови (1937)/бурлачити

< Словник української мови (1937)

◀ бурлачина

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бурлачити

бурлачка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бурла́чити, чу, чиш, гл. = Бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/бурлачити&oldid=561514