Словник української мови (1937)/бунтування
| ◀ бунтівничий | Словник української мови Б бунтування |
бунтувати ▶ |
|
Бунтува́ння, ня, с. Возмущение, непокорность, мятеж. Переказ… про Мертве море, що ніби під його водами сидять велетні за бунтування проти бога. К. Іов. 56.