Словник української мови (1937)/бундючно
| ◀ бундючний | Словник української мови Б бундючно |
бундячитися ▶ |
|
Бундю́чно, нар. Высокомерно, чванно. Пішов з кімнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.
| ◀ бундючний | Словник української мови Борис Грінченко Б бундючно |
бундячитися ▶ |
|
Словник української мови — Б
бундючно
Борис Грінченко
1937
Бундю́чно, нар. Высокомерно, чванно. Пішов з кімнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.