Словник української мови (1937)/бундючитися

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бундючитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бундю́читися, чуся, чишся, гл. Важничать, хорохориться, петушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.