Словник української мови (1937)/булькнути
| ◀ булькіт | Словник української мови Б булькнути |
булькотати ▶ |
|
Бу́лькнути, ну, неш, гл. Одн. в. от булькати. Тільки булькнув пан у воду та бульбашки позскакували наверх води. Чуб. II. 566.
| ◀ булькіт | Словник української мови Борис Грінченко Б булькнути |
булькотати ▶ |
|
Словник української мови — Б
булькнути
Борис Грінченко
1937
Бу́лькнути, ну, неш, гл. Одн. в. от булькати. Тільки булькнув пан у воду та бульбашки позскакували наверх води. Чуб. II. 566.