Словник української мови
Борис Грінченко
Б
булька
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бу́лька, ки, ж. = Бульбашка 1. Бульки, котрі позбігали з кип'ятку і захололи, із їх і стали гори, а меж ними долини. Чуб. I. 39. Аж бульки на воді стають. Фр. Пр. 129.