Словник української мови
Борис Грінченко
Б
буката
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бука́та, ти, ж. = Букат. В том же значении и ум. бука́тка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.