Словник української мови (1937)/букат
◀ букарт | Словник української мови Б букат |
буката ▶ |
|
Бука́т, та, м. Кусок. Шух. I. 106. Втяла букат сира. Шух. I. 199.
◀ букарт | Словник української мови Борис Грінченко Б букат |
буката ▶ |
|
Словник української мови — Б
букат
Борис Грінченко
1937
Бука́т, та, м. Кусок. Шух. I. 106. Втяла букат сира. Шух. I. 199.