Словник української мови (1937)/бузьків
◀ бузьдерево | Словник української мови Б бузьків |
бузько ▶ |
|
Бузькі́в, ко́ва, ве. 1) Принадлежащий аисту. Бузькове гніздо. 2) — оге́нь. Раст. Lychnis fios cuculi. Вх. Пч. 11. 33.
◀ бузьдерево | Словник української мови Борис Грінченко Б бузьків |
бузько ▶ |
|
Словник української мови — Б
бузьків
Борис Грінченко
1937
Бузькі́в, ко́ва, ве. 1) Принадлежащий аисту. Бузькове гніздо. 2) — оге́нь. Раст. Lychnis fios cuculi. Вх. Пч. 11. 33.