Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бузько
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бузько́, ка́, м. 1) Аист, Ciconia alba. Вх. Пч. I. 16. Тішиться, якби го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Род орнамента на писанке. МУЕ. I. 205.