Словник української мови (1937)/будніти
◀ будничка | Словник української мови Б будніти |
будова ▶ |
|
Будні́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дудніти. Будуть вози будніти, підківочки дзвеніти. Гол. Слухає — хтось буднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка ли вм. дудніти?)