Словник української мови (1937)/бубнарити
◀ бубнар | Словник української мови Б бубнарити |
бубник ▶ |
|
Бубна́рити, рю, риш, гл. = Бубнити 1. Цей бубнар (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. (Залюбовск.).
◀ бубнар | Словник української мови Борис Грінченко Б бубнарити |
бубник ▶ |
|
Словник української мови — Б
бубнарити
Борис Грінченко
1937
Бубна́рити, рю, риш, гл. = Бубнити 1. Цей бубнар (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. (Залюбовск.).