Словник української мови (1937)/бубнар
◀ бубна | Словник української мови Б бубнар |
бубнарити ▶ |
|
Бубна́р, ря́, м. Музыкант на бубне. См. Бубнарити. Новомоск. у. (Залюбовск.).
◀ бубна | Словник української мови Борис Грінченко Б бубнар |
бубнарити ▶ |
|
Словник української мови — Б
бубнар
Борис Грінченко
1937
Бубна́р, ря́, м. Музыкант на бубне. См. Бубнарити. Новомоск. у. (Залюбовск.).