Словник української мови (1937)/брязкотіти

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
брязкотіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Брязкоті́ти, чу, тиш, гл. = Бряжча́ти. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХП. 51.