Словник української мови (1937)/боязко

by Борис Грінченко

◀ боязкий

Словник української мови Борис Грінченко Б боязко

боязливий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бо́язко, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязко мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. М. Пр. 58. Ум. Боязке́нько