Словник української мови (1937)/боязкий
◀ боягуз | Словник української мови Б боязкий |
боязко ▶ |
|
Боязки́й, а́, е́. Боязливый, робкий. Замучена молодиця, печаловита, боязка. МВ. I. 49. Ум. Боязке́нький.
◀ боягуз | Словник української мови Борис Грінченко Б боязкий |
боязко ▶ |
|
Словник української мови — Б
боязкий
Борис Грінченко
1937
Боязки́й, а́, е́. Боязливый, робкий. Замучена молодиця, печаловита, боязка. МВ. I. 49. Ум. Боязке́нький.