Словник української мови (1937)/борщ

by Борис Грінченко

◀ боршевка

Словник української мови Борис Грінченко Б борщ

борщевий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Борщ, щу́, м. 1) Борщ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. III. 247. 2) Квас из бураков, из которого приготовляют борщ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. I. 100. 3) Раст.: а) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. I; б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. I. 124. См. Борщівник. Ум. Бо́рщи́к, бо́рщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. III. 509. Ув. Борщи́сько, борщи́ще. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.