Словник української мови (1937)/блищати
| ◀ блищак | Словник української мови Б блищати |
блищатися ▶ |
|
Блища́ти, щу́, щи́ш, гл. Блестеть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.
| ◀ блищак | Словник української мови Борис Грінченко Б блищати |
блищатися ▶ |
|
Словник української мови — Б
блищати
Борис Грінченко
1937
Блища́ти, щу́, щи́ш, гл. Блестеть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.