Словник української мови (1937)/блескотіти

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
блескотіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Блескоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Блискоті́ти. Сверкать, блестеть. Блескотячи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.