Словник української мови (1937)/блазник
◀ блазеня | Словник української мови Б блазник |
блазнити ▶ |
|
Бла́зник, ка, м. Ум. от блазень.
◀ блазеня | Словник української мови Борис Грінченко Б блазник |
блазнити ▶ |
|
Словник української мови — Б
блазник
Борис Грінченко
1937
Бла́зник, ка, м. Ум. от блазень.