Словник української мови (1937)/благочинник
◀ благочинний | Словник української мови Б благочинник |
благуватий ▶ |
|
Благочи́нник, ка, м. = Благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
◀ благочинний | Словник української мови Борис Грінченко Б благочинник |
благуватий ▶ |
|
Словник української мови — Б
благочинник
Борис Грінченко
1937
Благочи́нник, ка, м. = Благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.