Словник української мови (1937)/благочинний
| ◀ благочестя | Словник української мови Б благочинний |
благочинник ▶ |
|
Благочи́нний, ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899.