Словник української мови (1937)/благовісник

by Борис Грінченко

◀ благовісний

Словник української мови Борис Грінченко Б благовісник

благовіст ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Благові́сник, ка, м. 1) Благовеститель. Чуб. III. 12. 2) = Благовіщення. Благовісник старший від великодня. Фр. Пр. 59. То же значение и в записях Залюбовск., а в ХСб. I. 74 — праздник: «собор архангела Гавриила» 26 марта.