Словник української мови (1937)/благач

< Словник української мови (1937)

◀ благатися

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
благач

благащий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Блага́ч, ча, м. Проситель, молитель.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/благач&oldid=552155