Словник української мови (1937)/блават
| ◀ біяти | Словник української мови Б блават |
блаватас ▶ |
|
Блава́т, ту, м. 1) Голубая шелковая материя. К. ЧР. 423. Має вона сукні, має і блавати. АД. II. 60. 2) = Волошки, Centaurea Cyanus. Вх. Пч. I. 9.
| ◀ біяти | Словник української мови Борис Грінченко Б блават |
блаватас ▶ |
|
Словник української мови — Б
блават
Борис Грінченко
1937
Блава́т, ту, м. 1) Голубая шелковая материя. К. ЧР. 423. Має вона сукні, має і блавати. АД. II. 60. 2) = Волошки, Centaurea Cyanus. Вх. Пч. I. 9.