Словник української мови (1937)/волошка
| ◀ волошин | Словник української мови В волошка |
вольний ▶ |
|
Воло́шка, ки, ж. 1) Валашка, румынка. А в дівчини та чорнії брови, як у тої волошки. 2) Раст.: а) василек, Centaurea cyanus L. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. I. 116. Ой у мене на городі зацвіли волошки. Нп.; б) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. I. 139. 3) Крымская белая овчина, грубошерстная, крупная. Вас. 154. Ум. Воло́шечка.