Словник української мови (1937)/билисько
| ◀ билина | Словник української мови Б билисько |
билиця ▶ |
|
Били́сько, ка, с. Место, заросшее травой, стеблями растений. Приїдь, приїдь, Кострубоньку! Стану з тобов до шлюбоньку на травнику-билиську і в подертім сірачиську. Pauli. I. 22.